Народився майбутній Президент Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів 21 серпня 1927 р. у штаті Юта, в м. Солт – Лейк — Сіті (США) у мормонській родині. Його сім’я була доволі дружною, а клімат в родині – доволі благоприємний. Сусіди могли могли лише спостерігати за їх привітністю та щирістю. Ця атмосфера сприяла хорошому вихованню, формуванню гарних звичок та зразкової поведінки. Томас Монсон був другим із шести дітей у сім’ї Г. Спенсер Монсон та Г. Конді. Маючи змогу подорожувати, Монсон спостерігав за культурою та життям мексиканців, які проживали неподалік. Ця культура і донині імпонує Президенту.
З 1940 р. Томас Монсон навчається у старшій школі (“West High School”), а 4 роки пізніше вступає до університету штату Юта, пізніше закінчивши його з відзнакою. З менеджменту та управління бізнесом Томас Монсон має наукову ступінь бакалавра. У 1945 р. збирався брати участь у Другій світовій війні на тихоокеанському фронті. Його було відправлено до Каліфорнії м. Сан Дієго, однак до самого завершення війни за кордоном не побував. Після завершення своєї служби, Томас Монсон продовжив своє навчання в університеті Юти.
У віці 21 року 7 жовтня 1948 р. одружується на Френсіс Беверлі Джонсон. Пара запечатала свій шлюб у храмі Солт – Лейк — Сіті. Відомо, що в юності Монсон не служив місіонером повного дня, однак через рік після свого одруження обираний єпископом Церкви в доволі молодому віці 22- ох років. У пари народилося троє дітей: Томас Лі, Енн Френсіс та Кларк Спенесер. Після завершення свого навчання у коледжі, Томас Монсон бажав стати офіцером у військово – морській резервній частині. Про утвердження його як майбутнього офіцера, Монсон отримує листа, однак єпископ церкви покликав його служити в раді єпископів. Після бесіди з апостолом Гарольдом Б. Лі, ще до початку Корейської війни, майбутній Президент отримує демобілізацію в останній групі. Деякий час займався викладацької роботою в університеті ім. Бригама Янга.
Пізніше видавничою справою, працюючи в газеті “Дезерет Ньюз”; був адміністратором реклами. Будучи активним членом мормонської церкви, Монсон служив кліриком приходу, був начальником асоціації взаємного розвитку молодих чоловіків, а також був радником єпископа. Приход мормонської Церкви, в якому служив майбутній Президент налічував близько тисячі прихожан. Вже на той час, він активно вислуховував потреби та проблеми кожного. Монсон був терплячким та уважно вислуховував кожного не забуваючи справи милосердя. Продовж усього часу він регулярно відвідував одиноких людей, вдів, похилого віку. За весь час активності у мормонській церкві, Томас Монсон зарекомендував свою щирість, гуманність та любов до інших людей, як головних християнських атрибутів важливих для служіння іншим. Голос Божий часто кликав Томаса Монсона і в молоді роки відвідувати людей похилого віку, хворих та одиноких і допомагати їм. Він часто робив їм різдвяні подарунки, готуючи навіть птицю, яку сам доглядав. Після смерті кожної з вдів, яких відвідував Монсон, виступав з промовою на їх похоронах. При цьому важливим для нього було, як він часто про це говорить у своїх доповідях, чути голос Бога, який побуджує здійснювати благі справи задля Нього.
Результатом такого ревного служіння стало обрання віком 27 років радником президента кола, а 4 роки пізніше – обрано президентом місії. Особливу увагу він сконцентрував на осередки в Канаді 1959 — 1962 рр. При Томасу Монсону інтенсивно запрацювала місія серед франкомовного населення Канади. Після місіонерської подорожі з провінцій Квебеку та Онтаріо, Томас Монсон повертається назад до Солт – Лейк — Сіті. Він продовжує працювати у газеті “Дезерет Ньюз” до моменту покликання його у апостоли Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів. При цьому окремі положення він займав у церковному комітеті, зокрема домашнього вчительства та священства. Маючи немалий досвід у підприємницькій діяльності, він зумів скоординувати підприємства мормонської церкви. Він займався управлінням церковної консультативної Ради по справам друку, особисто займався редагуванням навчальний матеріалів, що видавались Церквою. Займався він і правкою Біблії Короля Якова, що видається Церквою мормонів, звіряючи паралельні місця. Та навіть будучи апостолом мормонів, він продовжує здобуває освіту і отримує диплом магістра управління бізнесом в університеті ім. Бригама Янга у 1974 р.
Монсон неодноразово подорожував по Європі, зокрема на території країн соціалістичного табору. При цьому йому чудово вдалось налагодити контакти з послідовниками церкви мормонів, що проживали у НДР і навіть організувати кіл у Східній Німеччині. Ще до падіння Берлінської стіни у м. Фрайбург було отримано дозвіл на побудову там храму у 1985 р.
Тим часом у історії церкви Святих останніх днів, 1985 рік стає роком обрання нового Президента та Пророка. Того ж року Президент та Пророк Спенсер Кімбалл помирає, і на його місце приходить наступний, як вірять члени церкви, згідно з Божою волею, Президент Езра Тафт Бенсон. Роль Президента Бенсона зіграла неабияку важливу роль по відношенню до життя Монсона. Саме Тафт Бенсон обирає його та Гордона Хінклі (наступного Президента після Бенсона) в якості першого та другого радників відповідно. У віці 58 років Томас Монсон стає членом Першого Президенства. Разом (ще на той час) з радником Президента Гордоном Хінклі служили також як радники у Говарда Хантера. Однак, після заміни Хантера Хінклі, Томас Монсон стає першим його радником аж до самої смерті Президента та Пророка Гордона Хінклі 27 січня 2008 р. Практичний аспект служіння Богу та ревність по Божим справам дало неодмінно хороші плоди. Після смерті у 2008 році Президента Хінклі, новим Пророком та Президентом Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів стає Томас Монсон. У нього згідно організаційної структури церкви існує два радника. Ним обрано Генрі Б. Айрінга та Дітера Ф. Ухторфа. Станом на квітень 2013 р. серед Генеральних авторитетів мормонської церкви є також верховний єпископат, до якого виходять верховний єпископ Гарі Е. Стівенсон, а також два його радники Джеральд Коссе та Дін Девіс. За весь час активного служіння Томаса Монсона від простого старійшини до Президента та Пророка, церква мормонів динамічно зростала. Наприклад, коли Томас Монсон лише народився, членів церкви налічувалось всього прибл. 650000. На сьогоднішній день, виконуючи роль Пророка церкви, не лише у США, але і по всьому світі нараховується прибл. 13 мільйонів послідовників. Чимало нових храмів побудовано та освячено на сьогоднішній день, що є важливим для кожного мормона. Зокрема, було освячено храми у Бразилії, Мексиці, Філіпінах, Канади, Гондурасу а також в американських штатах Айдахо, Аризона, Юта тощо. Чимало нових храмів продовжують будуватись по всьому світі. Освячено Томасом Монсоном і храм розташований на території України у місті Києві 2010 року. У своїй привітальній промові 6 квітня 2013 р. на Генеральній конференції Томас Монсон наголосив про будівництва храмів у штаті Юта (Сідер — Сіті) та ще один у Ріо – де – Жанейро (Бразилія). “Брати і сетри, будівництво храмів не припиняється”, — підкреслив Томас Монсон на суботній ранковій сесії генеральної конференції.
У своїх промовах Президент Монсон підкреслює зміст багатьох речей, які важливі для розбудови духовного життя кожного члена церкви. Він неодноразово звертався до молодого покоління: “Моя найпалкіша молитва про те, щоб ви мали сміливість, необхідну, аби утримуватись від осудження інших… щоб бути скромним й цнотливим, і сміливість, щоб твердо стояти за істинну і праведність.”[1] В його посланнях та промовах виокремлюються актуальні соціальні проблеми сьогодення. Президент звертаючись і люблячи нове покоління підкреслював раціональне користування здобутками нових технологій, збереження моральних цінностей в суспільстві, коли авторитет цнотливості та моралі щораз падає.
В одній із заключних промов на Генеральній конференції 5 квітня 2009 року він промовив наступне: “Досягнення технології, що в багатьох випадках служать для добра можуть штовхати і до злочестивості.”[2] Його погляд на глобальну мережу Інтернет формулюється у тій же промові так: “Завдяки йому ми можемо спілкуватись з усім світом. Навіть Церква має чудовий веб – сайт, на якому є багато цінної та духовної інформації та прекрасних матеріалів.” Пророк підкреслює важливість залишатись вірним християнським принципам моралі і уникати будь якої форми розпусти включаючи перегляд порнографії через мережу Інтернет та надсилання непристойних зображень через мобільні телефони, соціальні мережі тощо. “Ні за яких умов не допускайте собі потрапити в пастку перегляду порнографії — однієї з найдієвіших спокус сатани.” Звертаючись до усіх членів церкви в нинішній час, Президент часто звертає увагу на християнську любов один до одного та взаємоповагу між представниками різних поколінь. Батькам Президент радить не забувати, а завжди проявляти любов та повагу до своїх дітей так, щоб вони завжди відчували це, водночас як і навпаки. Адже, якщо ці принципи втілювати у практичну життєдіяльність, то зміцниться інститут сім’ї та шлюбу, церква зростатиме та розвиватиметься. Сміливість за словами Пророка – це те, що змушує кожного вірного християнським принципам лишать відданим за будь яких обставин. “Якщо коріння вашого свідчення не укріпилося, вам буде важко протистояти глузуванню тих, хто кидатиме виклик вашій вірі.”[3] Особливо, коли моральна чистота та цнотливість в наші дні в питаннях побудови сімейно – шлюбних відносин сприймається як лише данина традиції та консерватизму. Однак саме від цієї сміливості залежить відносини майбутнього одвічної проблеми поколінь батьків та дітей: “Велика сміливість буде вимагати, щоб Вам залишатись скоромними й цнотливим посеред усього, що прийнято думати у цей час. Сьогодні у світі і не чекають, що молоді жінки будуть залишатись морально чистими й чесними до шлюбу. Але чи робить це аморальну поведінку прийнятною? … Заповіді Небесного Батька не підлягають обговоренню!”[4]
Будучи генеральним авторитетом Церкви та Пророком святих останніх днів, промови Монсона завжди натхненні та авторитетні.
Нині за час його Президенства чимало молодих людей по всіх куточках земної кулі відправились на місію. Ще у 2009 році у квітні їх було за прибл. підрахунками 53000 чоловік. Станом на 4 квітня 2013 року, згідно з церковним журналом “Ліягона”, по всьому світі служить 65634 місіонерів повно дня. А бажаючих бути на місії, але ще не пройшовши навчання у центрі місіонерської підготовки – більше 600 осіб. Усі вони пройшли співбесіди з місцевими єпископами та президентам кіл. Чимало з них з огляду на певні стереотипи в тому чи іншому суспільстві або території, в яких вони служать стикаються з непорозуміннями, а іноді й упередженнями. У своїх промовах неодноразово Томас Монсон підкреслював значення та роль гуманізму, розвивати в собі ґречність, тактовність і ввічливість, бути завжди чесним в нечесному світі. Він закликає місіонерів і членів церкви поважати усіх, навіть тих, хто не розділяє вірування ЦІХСОД: “Я прошу вас бути хорошими громадянами країн, в яких ви живете, і хорошими сусідами у ваших громадах, допомагаючи як тим, хто сповідує інші вірування, так і тим, хто належить до нашої церкви. Давайте будемо толерантними, добрими і люблячими до тих, хто не розділяє наших вірувань і наших норм.[5]” Безумовно, що така тенденція лише сприятиме покращенню відносин з іншими християнськими конфесіями та віросповіданнями інших релігій. А мормонські місіонери знаючи виступи та слова Пророка, втілюватимуть їх у практичну сферу задля подолання стереотипів.
Президент Монсон має чимало державних нагород та заслуг перед суспільством у США. Він продовжує займатись проблемами у цивільних справах. Зокрема, ще у 1981 р. за часів Президента США Рональда Рейгана назначив Томаса Монсона бути у Президентському складі з питань приватної діяльності. За активність у розвитку скаутських організацій США, Монсон отримав нагороди “Срібного буйвола” та “Срібного вовка”. У цих організаціях подібні нагороди є найвищими. Зустрічався з екс – Президентом США Дж. Бушем та нинішнім американським лідером Бараком Обамою.
Чотирикратний доктор наук, активний суспільний діяч, проповідник, Президент та Пророк Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів беззаперечно лишається авторитетом. Щиро надіємось на те, що його роль в історії мормонської церкви завжди є і буде актуальними. Його натхненні промови і надалі надихатимуть багатьох задля покращення духовності та моральних якостей у всьому світі.
Євген Распопов
Аспірант СНУ імені Лесі Українки